Архів новин

« Червень 2017 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

НУОУ

Служба в Червоній Армії

З вересня 1924року до жовтня 1925 р. І. Д. Черняховський був курсантом Одеської піхотної школи, до якої направлений за комсомольською путівкою Новоросійського окружного комітету комсомолу.

З жовтня 1925р. по серпень 1928р. - курсант Київської артилерійської школи.

Після закінчення артилерійської школи у вересні 1928р. І. Д. Черняховського призначили командиром взводу 17-го корпусного артилерійського полку Укра­їнського військового округу (м. Вінниця), де він проходив службу на різних по­садах:

  • у червні - липні 1929 р. - тимчасово виконує обов ’язки начальника зв ’язку;
  • в липні - вересні цього ж року знову обіймає посаду командира взводу;
  • з вересня 1929 р. до квітня 1930 р. - помічник коман­дира батареї з політичної частини;
  • з квітня до липня 1930 р .- начальник топографічного загону;
  • з липня 1930 р. по травень 1931 р. - командир розвідувальної навчальної батареї.

У травні 1931 р. І. Д. Черняховський всту­пає до Військово-технічної академії РСЧА ім. Ф. Е. Дзержинського, після реорганізації якої з травня 1932 р. до листопада 1936р. - слухач командного факультету Військової академії механізації і моторизації РСЧА імені Й. В. Сталіна. Академію І. Д. Черняховський закінчив із дипломом першого ступеня.

Після закінчення академії І. Д. Черняховського призначають начальником штабу 2-го тан­кового батальйону 8-ї механізованої бригади Київського військового округу (по липень 1937р.).

З липня 1937р. до травня 1938 р. обіймав посаду командира 1-го танкового батальйону 8-ї механізованої бригади Білоруського Особливого військового округу, а з травня 1938 р. до липня 1940 р. - командира 9-го окремого легкотанкового полку Білоруського Особливого військового округу.

Атестований як “виключно добросовісний, відмінно знаючий військову справу командир, що користується діловим авторитетом”. У липні 1940 р. І. Д. Черняховського призначають заступником командира 2-ї танкової дивізії Прибалтійського Особливого військового округу.

Усього за чотири роки він з посади начальника штабу танкового баталь­йону завдяки відмінній підготовці і відданості військовій справі робить стрімку кар’єру в танкових військах РСЧА, зростає до командира танкової дивізії (з березня 1941 р.).