Архів новин

« Липень 2018 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

НУОУ

Історія

Історія
Історія

Національний університет оборони України імені Івана Черняховського пройшов довгий та тернистий шлях реформувань та перетворень. Історія будівель та виділення території, на якій розташований Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, розпочинається з відкриття у м. Києві у 1914 році Другого Київського військового та Миколаївського артилерійського училищ. Місто Київ не випадково було вибране для розміщення додатково ще двох військових училищ. Комплекс будівель для розміщення училища збудовано на землях військового відомства в межах Київського Володимирського кадетського корпусу (18 десятин) у Кадетському гаю.

 
Історія
Історія

У березні 1918 р. після повернення до Києва Української Центральної Ради УНР в училищі розташовувався Запорізький кінно-гайдамацький полк ім. К. Гордієнка, яким командував полковник В. Петрів, майбутній військовий міністр УНР (серпень-листопад 1919р.).

 

У квітні 1918 р. територію училища було передано Міністерству народної освіти. З травня 1918 року тут розміщувався Український народний університет – вищий навчальний заклад, відкритий за доби Української Центральної Ради відповідно до рішення Другого Всеукраїнського педагогічного з’їзду, що відбувся у серпні 1917 року. Законом Ради міністрів Української Держави від 17 серпня 1918 року навчальний заклад перетворений на Київський державний український університет, урочисто відкритий 6 жовтня 1918 року. У листопаді 1918 року університет був переміщений знову до головного будинку університету св. Володимира, а комплекс будівель училища передано до відання Головнокомандувача всіх Збройних Сил України генерала Ф. Келлера, який керував фронтом проти військ Директорії.

 

З листопада 1918 р. тут містився штаб Особливого корпусу генерала О. Ревішина, у складі двох, потім однієї офіцерської дружини, 1-го Окремого артилерійського дивізіону, що був набраний переважно з юнкерів Миколаївського артилерійського училища шостого набору, які не встигли закінчити навчання.

У лютому 1919 р. після захоплення Києва більшовицькими військами на базі Миколаївського артилерійського училища були створені Київські артилерійські командні курси, які існували до 1921 року.

Історія
Історія

У 1921–1936 рр. на території колишнього Миколаївського артилерійського училища розміщувалися Четверта, Перша Київська артилерійська школа, у 1936–1941 рр. – Перше Київське артилерійське училище, у 1941–1945 рр. – Перше Київське артилерійське училище ім. С.М.Кірова, у 1945–1958 рр. – Перше Київське ордена Леніна Червонопрапорне артилерійське училище ім. С.М.Кірова. У 1958–1974 рр. – Київське вище зенітне ракетне інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С.М.Кірова. У 1974–1977 рр. – Філія протиповітряної оборони Сухопутних військ Воєнної артилерійської академії ім. М.І.Калініна, у 1977–1980 рр. – Воєнна академія військової протиповітряної оборони, у 1980–1992 рр. – Воєнна академія протиповітряної оборони Сухопутних військ ім. О.М.Василевського.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 490 “Про реформу системи військової освіти” на базі академії ППО Сухопутних військ імені Маршала Радянського Союзу О. М. Василевського у 1992 році створено Академію Збройних Сил України.

Указом Президента України від 14 квітня 1999 року № 377/99 академії присвоєно почесне звання Національної та перейменовано в Національну академію оборони України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1086 був створений Національний університет оборони України. Указом Президента України від 30 грудня 2008 року № 1217 за університетом збережено статус Національного.

Указом Президента України від 22 лютого 2013 року № 85/2013 Національному університету оборони України присвоєно почесне ім’я Івана Черняховського.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 липня 2013 року № 503-р головний корпус Національного університету оборони України імені Івана Черняховського було передано Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

 
Історія
Історія
Пам’яті Г.П. Воробйова Пам’яті І.Д. Черняховського