Повідом про корупцію
Особливості декларування 2021
Основне меню
Національний університет оборони України
імені Івана Черняховського

“Кафедра військової підготовки університету навчає морально готових до захисту Батьківщини людей професійній тактичній складовій”, – випускник кафедри Сергій Якименко

  • >
  • >
  • >
  • “Кафедра військової підготовки університету навчає морально готових до захисту Батьківщини людей професійній тактичній складовій”, – випускник кафедри Сергій Якименко
09.04.2021

 

Сергій Якименко – кандидат наук з державного управління, депутат двох скликань та екс-заступник голови районної ради на Дніпропетровщині. 2014 рік дав розуміння, що політична діяльність це добре, але країна наразі потребує військової підтримки. Тож стояти осторонь, коли ворог намагається загарбати та спустошити землю його спадкоємців, просто не міг. Запевняє, що кожен свідомий громадянин, який любить свою сім’ю та шанує Батьківщину, має таку ж позицію. Більше того, за його плечима вже була строкова та контрактна служба, тож певний військовий досвід мав.

 

– На початку війни Дніпропетровщина була форпостом перед районами ведення активних бойових дій. На той час я був діючим депутатом та батьком-опікуном неповнолітньої дитини, тому й не потрапив на фронт. У мене троє своїх дітей та одного взяли під опіку. Тож чітко вирішив – навіть, будучи на своїй посаді, я можу бути корисним своєму війську. Розвивав громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону, яке було внесено в єдину дислокацію сил та засобів ГУНП та активно долучився до гуманітарної та матеріальної підтримки Збройних Сил України, а також інших військових формувань на той час, – розповідає Сергій Васильович.

Пан Сергій разом з колегами з району почав займатися волонтерською діяльністю. Об’їздили майже всю передову. Допомагали усім, чим була змога. Найбільше запам’яталась співпраця з десантниками та розвідниками.

–  Якось раз їхали бійці через наш район, а серед них земляк та товариш Роман Атаманюк – до речі зараз разом служимо та закінчили кафедру. Паливно-мастильних матеріалів реально бракувало, мікроавтобус потребував ремонту, одяг поганенький, харчів як завжди не вистачало… А ми їм поповнили цей боєзапас. Вдячність у їх очах і була ось тим найяскравішим моментом, найвищою нагородою, а нині спогадом. А одному з сержантів 25-ки, який був у першій хвилі, я подарував власний комплект спорядження та амуніції, адже йому тоді було потрібніше. Крім того, багато людей приходили підтримати морально, а діти приносили малюнки, розказували вірші. Ми також допомагали родинам воїнів. Це неабияк підіймало бойовий дух, – з ностальгічною посмішкою каже Сергій Якименко.

У 2018 році пан Сергій підписав контракт з бригадою територіальної оборони на Дніпропетровщині. Послуживши там певний час та побачивши нестачу офіцерських кадрів, вирішив здобути військову освіту. За його словами, керівництво батальйону відразу схвалило його рішення щодо навчання.

– Вибір вищого військового навчального закладу дався нелегко. Адже військових кафедр сьогодні багато в Україні. Проте ознайомлення з концепцією навчання на кафедрі військової підготовки Національного університету оборони України та спілкування з начальником кафедри полковником Євгеном Камаловим повністю розвіяли мої сумніви. Враховуючи мій життєвий досвід, а нині я найстарший студент кафедри, хочу сказати, що обрав справді достойне та високопрофесійне місце навчання. Та ще й колегу свого теж «змусив» навчатися і розповсюдив по всій системі тероборони інформацію про кафедру військової підготовки НУОУ, – розповідає Сергій Якименко.

Пан Сергій також зазначив, що нині українська молодь дуже патріотично налаштована. Здебільшого це свідчить про їх моральну готовність стати на захист своєї країни. Але дуже необхідною є також тактична складова. І саме військова кафедра Національного університету оборони України є тим місцем, де цього можна навчитися.

   

– Бачу перспективи у просуванні кар’єрною стежкою в галузі військового управління. Адже військова освіта – це вже моя третя вища освіта. Тож далі рекомендують служити на рівні бригади та вище. Додають мотивації сини. Старший зараз навчається в академії, майбутній спецпризначенець. А молодший вже каже про те, що у майбутньому хоче вступити до військового ліцею. Тому я не можу стояти осторонь та не брати участі у розбудові сучасних Збройних Сил України та системи Тро, – запевняє Сергій Васильович.

Автор: Владислав Подкіч