Основне меню
Національний університет оборони України
імені Івана Черняховського

Вшанування генерал-майора Валерія Лісневського з нагоди звільнення з військової служби

18.03.2019

За ініціативи Міністра оборони України Степана Полторака в оборонному відомстві запроваджено традицію урочистого вшанування осіб офіцерського складу з нагоди закінчення військової служби та звільнення з лав Збройних Сил України.

Підтримуючи цю добру традицію, в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського вшанували генерал-майора Валерія Лісневського, який очолював командно-штабний інститут застосування військ (сил).

Валерій Вікторович Лісневський ‒ український військовик, освітянин та науковець.  Кандидат військових наук. Професор. Заслужений працівник освіти України. Підготував чотирьох кандидатів наук, кілька сотень військових фахівців. Опублікував понад 90 наукових праць, співавтор 6 підручників. Учасник бойових дій. Нагороджений тридцятьма п’ятьма орденами та медалями.

Валерій Вікторович віддав службі у лавах збройних Сил 48 років свого життя. Пройшов складний, насичений шлях військового керівника, професіонала, освітянина.

Народився  він 5 лютого 1954 року в селі Анастасівка, Новоград-Волинського району, Житомирської області в сім’ї робітників.  В  1961 році вступив до восьмирічної Анастасівської школи, яку закінчив у 1969 році. Продовжив навчання у середній Городнищівській школі Новоград-Волинського району, Житомирської області, яку закінчив в 1971 році.

В серпні 1971 року став курсантом Кам’янець-Подільського вищого військово-інженерного училища Червонопрапорного Прикарпатського військового округу,  31 серпня 1971 року склав військову присягу,та в 1975 році закінчив його з відзнакою.

5 вересня 1975 року був направлений для проходження служби в групу радянських військ в Німеччині на посаду командира взводу, де проходив службу до вересня 1980 року.

3 вересня 1980 року по серпень 1983 року проходив службу на посаді командира інженерно-саперної роти танкового полку, місто Артемівськ Донецької області. Тут займався розміновуванням місцевості,  особисто знешкодив і знищив більше 5500 різноманітних вибухонебезпечних предметів Другої світової війни.  Після цього призначений на посаду начальника інженерної служби учбового танкового полку, місто Остер Чернігівської області.

У серпні 1986 року вступив у військово-інженерну академію імені В.В. Куйбишева, яку закінчив у липні 1988 року із “золотою медаллю” та був призначений на посаду командира окремого інженерно-саперного батальйону танкової дивізії  в  м. Новоград-Волинський, де служив до серпня 1991 року. В тому ж 1991 році окремий інженерно-саперний батальйон, яким командував Валерій Вікторович отримав перше місце серед командирів батальйонів колишнього СРСР та  був призначений заступником командира інженерно-саперного полку міста Самбір Львівської області.  Військову присягу на вірність народу України склав 19 січня 1992 року. Після цього,  він ‒ начальник інженерної служби 30 танкової дивізії.

А з квітня 1993 року, і до сьогоднішнього дня проходив службу у стінах нашого навчального закладу, де обіймав посади викладача, доцента, заступника начальника кафедри, начальника кафедри, з 2008 року начальника інституту оперативного забезпечення та логістики, з лютого 2010 року – начальника інституту оперативного забезпечення та логістики, а з жовтня 2011 року ‒ начальника командно-штабного інституту застосування військ (сил).

 У 1996 році отримав вчену ступінь “кандидат військових наук”. У 1997 році вчене звання “доцент”. У 2005 році ‒ вчене звання “професор”, у 2012 році ‒ військове звання “генерал-майор”, у 2015 році ‒ почесне звання “Заслужений працівник освіти  України”.

Висловити свою шану генерал-майору Валерію Лісневському завітали поважні гості: заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-лейтенант Родіон Тимошенко, перший заступник командувача Сухопутних  Військ Збройних Сил України генерал-лейтенант В’ячеслав Назаркін, начальник Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил України генерал-лейтенант Микола Кравчук, начальник інженерних військ  Збройних Сил України  генерал-майор Юрій Лукашик.

Кожен згадував миттєвості життя та військової служби, які пов’язані із Валерієм Вікторовичем, ділилися своїми спогадами, висловлювали свою повагу на його адресу. Звичайно, не обійшлося без пам’ятних подарунків та заохочувальних відзнак.

Своїми спогадами про період спільної служби та співпраці поділилися колеги: колишній начальник університету генерал-лейтенант Василь Телелим, начальник інституту державного військового управління генерал-майору Олександр Дузь-Крятченко, начальник інституту оперативного забезпечення та логістики полковник Олександр Мацько. Від слухачів командно-штабного інституту застосування військ(сил) звернувся  підполковник Віталій Золотарьов.

Начальник університету генерал-лейтенант Анатолій Сиротенко висловив слова особливої вдячності та шани на честь генерал-майора Валерія Лісневського, як свого давнього доброго друга, співслужбовця, наставника, викладача,  колегу, та подякував за багаторічну підтримку та результативну роботу:

‒ Валерій Вікторович Лісневський пройшов  достойний шлях  і своїм життєвим та військовим досвідом зробив надзвичайно багато для становлення і розвитку нашого навчального закладу з початку формування Академії Збройних Сил України і до сьогоднішнього Національного університету оборони України. 

Шановний Валерій Вікторович, колектив університету надзвичайно гордий тим, що мав честь протягом  25 років Вашої військової кар’єри пліч-о-пліч виконувати поставлені завдання разом з Вами, адже Ви завжди були і ми сподіваємося, будете в майбутньому досить вагомою його частиною.